20 серпня (обов’язковий спомин)
У географії марійної побожності можна знайти як Ясну Гору, так і Ясну Долину. Саме таку назву (Clara Vallis, Ясна Долина – Clairvaux) дав новому абатству його засновник, св.Бернард (1090–1153).
Тоді він ще не був святим. Точніше, не був ще прославлений Церквою, бо святість дає людині Бог… Він був просто монахом, який походив із рицарського бургундського роду, народився поблизу Діжона, після школи вступив до знаменитого цистерціанського абатства в тому-таки Діжоні. Заснував 1115 року нове абатство у згаданому вище Клерво. Мав дуже ніжну, характерну для тих часів і рицарського виховання побожність до Пресвятої Діви. Легенда каже, що як св.Бернард вітав статую Пресвятої Діви своїм звичним «Ave Maria», то Діва йому відповіла: «Salve Bernard». Збирався бути споглядальним монахом, плекати свою побожність, жити згідно з суворим цистерціанським уставом… Його побожність і молитва приваблювали людей, він підтримував постання нових монастирів, яких виникло близько 300 за його життя і сприяння (навіть у Єрусалимі), тому він слушно названий співзасновником цистерціанців.
І все було би добре, якби можна було просто молитися і спокійно жити, відгородившись від усіх проблем. Але 1130 рік став роком схизми. Антипапа Анаклет узурпував права Папи Інокентія ІІ, який прикликав св.Бернарда до себе в Італію. Завдяки старанням і впливові святого мужа схизму вдалося подолати 1138 року (так, у Католицької Церкви велика практика в примиренні зі схизматиками). Також саме завдяки старанням св.Бернарда примирився з Церквою проблемний тоді П’єр Абеляр.
Потім і хотілось би повернутися до тихої молитви, але наступним Папою обрали 1145 року одного цистерціанського монаха. Цей же Папа Євгеній ІІІ доручив св.Бернардові організувати Другий хрестовий похід. До чого тут Бернард? А він написав Устав для Ордену Бідних Рицарів Христа і Храму Соломонового, тобто тамплієрів. Тож «розумівся на темі» захисту Гробу Господнього.
Святий Бернард провів кілька років у роз’їздах, потім повернувся в Клерво (похід завершився 1149 року). Другий хрестовий похід був невдалим, мусульманську загрозу не вдалося відсунути, як попереднього разу, ані нейтралізувати. Спроби закликати до Третього хрестового походу не були схвалені Папою.
Бернард помер 20 серпня 1153 року, був канонізований уже 1174 року. Вчителем Церкви проголошений 1830 року. Залишив по собі багату писемну спадщину: від коротких богословських роздумів до трактатів, аскетичних творів, а також численні листи й проповіді. Серед найкрасивіших його творів – коментар до Пісні над піснями (1136). До найважливіших трактатів належать «Про благодать і вільну волю», «Про ступені покори та пихи». На його честь Папа Пій ХІІ проголосив 1953 року енцикліку, яка має назву «Вчитель медовоустий». Вшановується як покровитель цистерціанців, Бургундії, Лігурії, Генуї, Гібралтару, а також бджолярів; до нього звертаються по допомогу під час стихійних лих, у штормах і в годину смерті.
Зображається в білому цистерціанському хабіті. Його атрибути: книга, хрест або розп’яття, письменницьке приладдя, розарій, три інфули в ногах, бджолиний рій, Матір Божа з Дитятком на руках.
Абатство Везле. Саме тут на Великдень 1146 року св.Бернард виголосив перед королем Людовіком VII проповідь із закликом розпочати Другий хрестовий похід.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz