wtorek, 30 maja 2017

Зіслання Святого Духа - 4 червня 2017 - Літургійні Читання на сьогодні

Результат пошуку зображень за запитом "duch swiety"


Римо-католицький календар

Зіслання Святого Духа (урочистість)

Перше читання
Діян 2, 1-11

Читання з Діянь Апостолів
Коли настав день П’ятидесятниці, всі вони були однодушно разом. Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, й осіли на кожного з них. І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти. А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом. Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою. Вони в нестямі дивувалися і говорили один до одного: “Хіба всі ці, які говорять, не галілеяни? Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися? Партяни й мідяни, еламіти й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії, Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни, юдеї і прозеліти, критяни й араби, – чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!”
Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 104(103), 1аб і 24ав. 29бв-30. 31 і 34 (П.: пор. 30).

Хай зійде Дух Твій і відновить землю
Або: Алілуя

Благослови, душе моя, Господа! *
Господи, Боже мій, великий єси вельми!
Яка їх, Твоїх діл, Господи, сила! *
Повна земля Твоїх створінь.

Хай зійде Дух Твій і відновить землю
Або: Алілуя

Як забираєш дух у них, вони гинуть *
і повертаються в свій порох.
Зішлеш Твій дух, – вони оживають, *
і Ти відновлюєш лице землі.

Хай зійде Дух Твій і відновить землю
Або: Алілуя

Нехай слава Господня буде повіки, *
нехай Господь радіє творами своїми.
Хай буде приємна Йому моя пісня; *
у Господі я веселитимусь.

Хай зійде Дух Твій і відновить землю
Або: Алілуя

Друге читання
1 Кор 12, 3б-7. 12-13

Читання з Першого послання святого Павла Апостола до коринтян
Брати! Ніхто не може сказати: “Господь Ісус!” – хіба тільки Духом Святим. Дари є різноманітні, а Дух – той самий. І служіння різноманітні, а Господь той самий. І дії різноманітні, а Бог той самий, – Він робить усе в усіх. Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. Бо як тіло одне, але має багато членів, так і всі члени: хоч їх багато, становлять одне тіло, – так і Христос. Адже всі ми хрещені одним Духом в одне тіло: чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, – всі одним Духом напоєні.
Слово Боже

Секвенція

Прибудь, Духу Святий,
Зішли з неба взятий
Світла Твого струмінь.
Прийди, Отче вбогих,
Давце ласк дорогих,
Прийди, Світло сумлінь.

Наймиліший з гостей,
О, солодка радосте!
Ніжне освіження.
В праці – охолода,
В спеку – жива вода,
В плачі – Ти розрада.

Світло найсвятіше,
Серця наші в тиші
Піддай Твоїй силі.
Без подиху Твого,
Немає нічого,
Лише біль і терни.

Обмий нечистоту,
Черствим дай охоту,
Лікуй серця рани.
Нагни те, що горде,
Зігрій серце тверде,
Веди заблуканих.

Дай же Твоїм вірним,
Всім серцям покірним,
Семикратні дари.
Дай серцям відваги,
Вінець перемоги,
Дай щастя без міри.

Спів перед Євангелієм

Алілуя, алілуя, алілуя

Прийди, Святий Духу, наповни серця своїх вірних
і запали в них вогонь своєї любові.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Йн 20, 19-23

† Читання святого Євангелія від Йоана
А як звечоріло, того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібралися Його учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: “Мир вам!” Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи. Тоді Ісус знову сказав їм: “Мир вам! Як послав Мене Отець, – і Я посилаю вас!” Промовивши це, Він дихнув і каже їм: “Прийміть Святого Духа! Кому простите гріхи, – будуть прощені їм; кому затримаєте, – будуть затримані”.
Слово Господнє

Субота VІI Великоднього тижня - 3 червня 2017 - Літургійні Читання на сьогодні

Результат пошуку зображень за запитом "біблія"


Римо-католицький календар

Субота VІI Великоднього тижня

Перше читання
Діян 28, 16-20. 30-31

Читання з Діянь Апостолів
Коли ми прийшли в Рим, Павлові дозволено було перебувати окремо зі своїм сторожем, воїном. І сталося, що через три дні Павло скликав знатних юдеїв. Коли вони зійшлися, сказав їм: «Мужі-брати, хоч я нічого не зробив проти народу або батьківських звичаїв, мене передали з Єрусалима в’язнем у руки римлян, які, розсудивши мою справу, хотіли відпустити, бо жодної провини, вартої смерті, не було на мені. Та юдеї були проти, тому я змушений був покликатися на кесаря, – не для того, щоб народ мій у чомусь звинуватити. Саме з цієї причини попросив, щоб вас побачити й порозмовляти, бо заради надії Ізраїля закований я в ці кайдани». Він цілих два роки перебував на власному утриманні й приймав усіх, хто приходив до нього, проповідуючи Боже Царство і з усією відвагою беззаборонно навчаючи про Господа Ісуса Христа.
Слово Боже

Респонсорійний псалом
Пс 11(10), 4. 5 і 7 (П.: пор. 7б)

Твоє обличчя праведні побачать

Господь у своєму святому храмі, *
Господь – Його престол на небі.
Його очі стежать, Його повіки спостерігають *
за людськими синами.

Твоє обличчя праведні побачать

Господь досліджує праведника і безбожника; *
і того, хто любить неправедність –Його душа ненавидить.
Бо праведний Господь, Він полюбив праведність, *
і Його обличчя на праведника споглядає.

Твоє обличчя праведні побачать

Спів перед Євангелієм
Пор. Йн 16, 7. 13

Алілуя, алілуя, алілуя

Пошлю до вас Духа Істини, – Господь говорить, –
до всієї істини Він поведе вас.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Йн 21, 20-25

Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Петро, обернувшись, побачив учня, якого любив Ісус, котрий йшов слідом, – того, який на вечері припав до Його грудей і запитував: «Господи, хто зрадить Тебе?» І як побачив його Петро, то говорить Ісусу: «Господи, а що з оцим?» Каже йому Ісус: «Якщо хочу, щоб він залишився, доки прийду, – що тобі до того? Ти йди за Мною!» І рознеслося це слово між братами, що той учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: «Якщо хочу, щоб він залишився, доки прийду, – що тобі до того?» Це той учень, котрий свідчить про це, який і написав оце. І знаємо, що його свідчення правдиве. Є багато іншого, що вчинив Ісус; якби докладно описати все, то, думаю, що і самому світу не вмістити книг, які б стали писати.
Слово Господнє

Мучеників Марцеліна і Петра - 2 червня

Результат пошуку зображень за запитом "мучеників Марцеліна і Петра"

Римо-катол.: 2 червня (довільний спомин)

Про мучеників Марцеліна і Петра ми чуємо досить часто, а знаємо небагато, такий ось парадокс. Їхні імена згадуються під час св.Мес, коли священики служать Перший Євхаристійний канон.
Вони жили в Римі, загинули 304/305 р.н.е., за гонінь імператора Діоклетіана. Давній мартиролог стверджує, що Марцелін був священиком, а Петро – екзорцистом (що становило нижчі свячення – тобто він готував людей до хрещення). Церква була нечисленна і переслідувана; християни імперії знали один одного, як знаються близькі люди чи родичі; якщо тодішній Папа, пастир маленького стада, когось згодував особисто, то це ставало спомином на віки. Саме так Папа Дамасій написав епітафію на могили Марцеліна і Петра, увівши цим їхні імена до вічного спомину всієї Церкви.
А ще Папа написав, що став християнином завдяки цим двом мученикам. І навіть якщо більше вони нічим особливим не відомі, то таке визнання зовсім не є дрібницею… Дай Боже кожному з нас посісти своє місце в історії Церкви тим, що хтось завдяки нам став християнином!
В ув’язненні завдяки св.Петру навернувся стражник Артемій, а св.Марцелін охрестив його разом із дружиною Кандидою і донькою Пауліною. На страту їх повели в Чорний Ліс (Silva Nigra) поза Римом, щоб інші віруючі не знали місця загибелі святих. Марцелінові й Петру наказали викопати могилу, куди їх, убивши, і вкинули (здається, ХХ століття недалеко відійшло від IV-го). Однак побожні жінки – згадаємо тут і тих, хто сидів при гробі Христа – знайшли тіла мучеників; звали їх Люцилія і Фірміна. Загиблих перепоховали при лабіканській дорозі, під двома лаврами, поруч зі св.Лаврентієм.
Народне вшанування цих мучеників було велике, так що навіть імператор Константин свого часу, прийшовши до влади, поставив на їхню честь базиліку при Віа Лабікана. Потім у цьому ж храмі він обладнав розкішний мавзолей своєї матері св.Єлени. У Римі є катакомби Марцеліна і Петра, названі не за місцем поховання, а за знайденими там фресками із зображеннями цих святих. Також там є інший храм, присвячений їм, куди мощі було перенесено 1253 року за велінням Папи Александра IV.
Заступництво святих охоплює всю Церкву, а їхні тіла стали «насінням» по всій Європі. Папа Григорій IV вислав 827 року реліквії цих святих до Галлії, для секретаря Карла Великого, на ім’я Ейнгард (Едінхарт). Він по смерті дружини прийняв хабіт і збудував присвячене Марцелінові та Петрові абатство у Зелігенштадті (нині земля Гессен, Німеччина). Реліквія голови св.Петра певний час перебувала в абатстві св.Діонісія (Сен-Дені) у Парижі; але 1794 року її знищили, а релікварій переплавили. Частина реліквії знаходиться у катедрі Внебовзяття Діви Марії у Кремоні.
В іконографії св.Марцелін представлений у священицьких ризах, а св.Петро – в туніці (далматиці). Їхні атрибути: чаша, гостія, книга, сувій, меч, пальма.
Про мучеників Марцеліна і Петра ми чуємо досить часто, а знаємо небагато, такий ось парадокс. Їхні імена згадуються під час св.Мес, коли священики служать Перший Євхаристійний канон.
Вони жили в Римі, загинули 304/305 р.н.е., за гонінь імператора Діоклетіана. Давній мартиролог стверджує, що Марцелін був священиком, а Петро – екзорцистом (що становило нижчі свячення – тобто він готував людей до хрещення). Церква була нечисленна і переслідувана; християни імперії знали один одного, як знаються близькі люди чи родичі; якщо тодішній Папа, пастир маленького стада, когось згадував особисто, то це ставало спомином на віки. Саме так Папа Дамасій написав епітафію на могили Марцеліна і Петра, увівши цим їхні імена до вічного спомину всієї Церкви.
А ще Папа написав, що став християнином завдяки цим двом мученикам. І навіть якщо більше вони нічим особливим не відомі, то таке визнання зовсім не є дрібницею… Дай Боже кожному з нас посісти своє місце в історії Церкви тим, що хтось завдяки нам став християнином!
Зображення свв. Марцеліна і Петра у катакомбах
В ув’язненні завдяки св.Петру навернувся стражник Артемій, а св.Марцелін охрестив його разом із дружиною Кандидою і донькою Пауліною. На страту їх повели в Чорний Ліс (Silva Nigra) поза Римом, щоб інші віруючі не знали місця загибелі святих. Марцелінові й Петру наказали викопати могилу, куди їх, убивши, і вкинули (здається, ХХ століття недалеко відійшло від IV-го). Однак побожні жінки – згадаємо тут і тих, хто сидів при гробі Христа – знайшли тіла мучеників; звали їх Люцилія і Фірміна. Загиблих перепоховали при лабіканській дорозі, під двома лаврами, поруч зі св.Лаврентієм.
Народне вшанування цих мучеників було велике, так що навіть імператор Костянтин свого часу, прийшовши до влади, поставив на їхню честь базиліку при Віа Лабікана. Потім у цьому ж храмі він обладнав розкішний мавзолей своєї матері св.Єлени. У Римі є катакомби Марцеліна і Петра, названі не за місцем поховання, а за знайденими там фресками із зображеннями цих святих. Також там є інший храм, присвячений їм, куди мощі було перенесено 1253 року за велінням Папи Александра IV.
Заступництво святих охоплює всю Церкву, а їхні тіла стали «насінням» по всій Європі. Папа Григорій IV вислав 827 року реліквії цих святих до Галлії, для секретаря Карла Великого, на ім’я Ейнгард (Едінхарт). Він по смерті дружини прийняв хабіт і збудував присвячене Марцелінові та Петрові абатство у Зелігенштадті (нині земля Гессен, Німеччина). Реліквія голови св.Петра певний час перебувала в абатстві св.Діонісія (Сен-Дені) у Парижі; але 1794 року її знищили, а релікварій переплавили. Частина реліквії знаходиться у катедрі Внебовзяття Діви Марії у Кремоні.
В іконографії св.Марцелін представлений у священицьких ризах, а св.Петро – в туніці (далматиці). Їхні атрибути: чаша, гостія, книга, сувій, меч, пальма.

П’ятниця VII Великоднього тижня - 2 червня 2017 - Літургійні Читання на сьогодні

Результат пошуку зображень за запитом "біблія"

Римо-католицький календар

П’ятниця VII Великоднього тижня

Перше читання
Ді 25, 13-21

Читання з Діянь Апостолів
Цар Аґриппа з Вернікою прийшли в Кесарію вітати Феста. А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут - сказав він - один чоловік, якого Фелікс лишив в’язнем. На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду. Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матиме обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення. Отож, вони прийшли сюди зо мною, а я без жадної проволоки, на другий же день, сівши на судилище, звелів привести того чоловіка. Обвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло. Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір’я та про якогось Ісуса померлого, - а Павло казав, що він живе. Я, безпорадний щодо їхньої суперечки, спитав його, чи він не хоче піти в Єрусалим і там про це судитися. Коли ж Павло вимагав, щоб його справу затримано для вирішення Августа, я повелів його тримати, аж поки його не відправлю до кесаря».
Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 103(102), 1-2. 11-12. 19-20аб (П.: пор. 19а)

Господь на небі утвердив престол свій.
або: Алілуя.

Благослови, душе моя, Господа *
і все нутро моє - Його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа *
і не забувай усіх добродійств Його ніколи.

Господь на небі утвердив престол свій.
або: Алілуя.

Бо як високо небо над землею, *
така велика Його милість над тими, що Його бояться.
Як далеко схід від заходу, *
так віддалив Він від нас злочинства наші.

Господь на небі утвердив престол свій.
або: Алілуя.

Господь на небі утвердив престол свій, *
і царство Його усім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели Його, *
могутні силою, ви, що виконуєте Його слово.

Господь на небі утвердив престол свій.
або: Алілуя.

Спів перед Євангелієм
Йн 14, 26

Алілуя, алілуя, алілуя

Святий Дух навчить вас усього;
все нагадає, що я сказав вам.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Йн 21, 15-19

+ Слова Євангелія від святого Йоана
Коли Ісус з’явився своїм учням, поснідавши з ними, сказав до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене більш, ніж оці?» «Так, Господи, - відрікає той Йому, - Ти знаєш, що люблю Тебе». Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!» І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш Мене?» «Так, Господи, - відвічає Йому, - Ти знаєш, що люблю Тебе». І мовить йому: «Паси мої вівці!» І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш Ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш Мене», - то й каже Йому: «Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що Тебе люблю!»
І каже йому Ісус: «Паси мої вівці! Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куда сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш». Сказав же Він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за Мною!»
Слово Господнє

Четвер VII Великоднього тижня - 1 червня 2017 - Літургійні Читання на сьогодні

Результат пошуку зображень за запитом "біблія"

Римо-католицький календар

Четвер VII Великоднього тижня

Перше читання
Ді 22, 30; 23, 6-11

Читання з Діянь Апостолів
В Єрусалимі тисяцький, бажаючи довідатися достеменно, в чому юдеї винуватять Павла, зняв з нього кайдани і звелів зібратися первосвященикам і всій раді, і привівши Павла, поставив його перед ними.
Павло ж знаючи, що одна частина ради складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!»
Як тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори; бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге. І зчинився великий галас. Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці; а що, як до нього говорив дух або ангел?»
Через те ж, що спір став дедалі більший, тисяцький, боячися, щоб вони не розірвали Павла, звелів загонові зійти і вирвати його з-поміж них і відвести в твердиню. А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорся! Як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі».
Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 16(15), 1-2а і 5. 7-8. 9-10. 11 (П.: пор. 1)

Бог береже нас, Йому довіряєм

Бережи мене, о Боже, бо я до Тебе прибігаю. *
Я кажу Господеві: «Ти - мій Господь».
Господь - частка моєї спадщини й моєї чаші: *
Ти держиш мою долю.

Бог береже нас, Йому довіряєм

Благословляю Господа, що дав мені пораду, *
що й уночі навчає мене моє серце.
Господь - передо мною завжди; *
тому що Він у мене по правиці, не захитаюсь.

Бог береже нас, Йому довіряєм

Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, *
і тіло моє спочине безпечно.
Бо не покинеш душі моєї в Шеолі *
і не даси Твоєму побожному уздріти зітління.

Бог береже нас, Йому довіряєм

Ти мені стежку життя покажеш, *
повноту радощів, що в Тебе;
вічне блаженство *
по Твоїй правиці.

Бог береже нас, Йому довіряєм

Спів перед Євангелієм
Йн 17, 21

Алілуя, алілуя, алілуя.

Щоб усі були одно,
як Ти, Отче, в Мені, а я в Тобі,
щоб світ увірував, що Ти Мене послав.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Йн 17, 20-26

+ Слова Євангелія від святого Йоана
Під час останньої вечері Ісус, підвівши очі до неба, молився такими словами:
«Отче Святий, не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в Мене, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти Мене послав.
І славу, що Ти дав Мені, Я дав їм, щоб вони були одно так само, як і Ми одно. Я - в них, і Ти - в Мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси Мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив Мене.
Отче! Хочу, щоб ті, яких Ти Мені передав, перебували там, де і Я, щоби й вони були зо Мною та й бачили мою славу, яку Ти дав Мені, бо полюбив єси Мене перед заснуванням світу.
Праведний Отче! Світ не спізнав Тебе, але Я Тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси Мене. І об’явив Я їм Твоє ім’я, і об’являти буду, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них перебувала, - а Я в них!»
Cлово Господнє

Відвідання Дівою Марією своєї родички Єлизавети - 31 травня

Результат пошуку зображень за запитом "відвідання Дівою Марією своєї родички Єлизавети"

Римо-катол.: 31 травня (свято)

Відзначення євангельської події – відвідання Дівою Марією своєї родички Єлизавети – має особливу історію. Далеко не все, про що згадано у Євангеліях, Церква відзначає як свята свого літургійного календаря. Зрозуміло, що Благовіщення – ключовий момент в історії спасіння; але який особливий сенс у тому, що Марія подалася в гості?
Звичайно, насамперед цей епізод з Її життя важливий тим, що Єлизавета розпізнала в Ній матір свого Бога. Візьмімо до уваги, що Спаситель, Друга Особа Пресвятої Трійці, Втілений Син Божий – це зрозумілі речі для християн третього тисячоліття. (Або не дуже зрозумілі, але принаймні закріплені у свідомості.) Натомість Єлизавета була юдейкою, і сама ідея про те, що Предвічний може мати тіло, для неї була неможлива. Отож св.Єлизавета першою показує, що неможливо визнати Ісуса Богом інакше, ніж сповнившись Святого Духа.
Це теологія. А щодо історії, то свято Відвідин Пресвятої Діви має францисканську генезу. Воно постало 1263 року, спершу в межах францисканського ордену – з ініціативи св.Бонавентури, тодішнього Генерала, і було сповнене радісного, вдячного францисканського духа. А як на Апостольському Престолі 1389 року сів монах-францисканець П’єтро Томачеллі, прийнявши ім’я Боніфація ІХ…
То він не одразу впровадив це свято для всієї Церкви, просто щоб поширити приємну францисканцям духовність. Нещодавно грянула Велика Схизма. Щойно обраний Папа Боніфацій ІХ був екскомунікований Климентом VII, який сидів в Авіньйоні. Своєю чергою, Боніфацій зробив те ж саме. Свою папську владу йому довелося спершу утверджувати зброєю, завойовуючи Ватикан у буквальному розумінні. Тоді ж він і ввів свято Відвідання Пресвятої Діви, аби за заступництвом Пресвятої Богородиці привернути Церкві втрачену єдність.
Влада Римського Первосвященика як абсолютна у проголошенні важливих речей офіційним чином – була визнана тільки на І Ватиканському Соборі, тобто у ХІХ столітті. Так що й свято Відвідання було затверджене тільки 1441 року, на Соборі в Базилеї. До самої реформи 1969 року воно відзначалося 2 липня. У рамках літургійної реформи після ІІ Ватиканського Собору Папа Павло VI переніс його на 31 травня, щоб логічним чином умістити подію Відвідин поміж відзначеннями Благовіщення (25 березня) і Народження Йоана Хрестителя (24 червня).
Відвідання св.Єлизавети, як стверджує традиція, відбулося в домі Захарії та Єлизавети, неподалік Єрусалима, в містечку Айн-Карім (Ейн-Карем). Нині це західне передмістя Єрусалима. Там віддавна збудований католицький храм Відвідин і францисканський монастир.

Відвідини Пресвятою Дівою Марією Єлизавети - 31 травня 2017 - Літургійні Читання на сьогодні

Результат пошуку зображень за запитом "біблія"

Римо-католицький календар

Перше читання
Соф 3, 14-18

Читання з Книги пророка Софонії
Виспівуй, о дочко Сіону! Вигукуй радо, Ізраїлю! Радуйся й веселися з усього серця, дочко Єрусалимська! Господь усунув засуди проти тебе, прогнав ворога твого. Цар Ізраїля, Господь, посеред тебе: не будеш більш боятись лиха. Того дня Єрусалимові скажуть: «Не бійся, о Сіоне, нехай не опадають руки в тебе! Господь, твій Бог, посеред тебе; Він, могутній, сам врятує. Він буде вельми радуватися тобою, він відновить тебе любов’ю своєю. Він буде веселитися тобою під веселі співи, неначе під час свята». Я віддалив від тебе лихо, ти не нестимеш більше ганьби.
Слово Боже

Або:

Рим 12, 9-16б

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян
Брати! Любов – нелицемірна. Ненавидьте зло, шукайте добра, любіть один одного по-братерськи, пошаною один одного випереджайте; у наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господу служіть, радійте надією, труднощі переносьте, перебувайте витривало в молитві; беріть участь у потребах святих, виявляйте гостинність. Благословляйте тих, хто переслідує вас, – благословляйте, а не проклинайте. Радійте з тими, які радіють, і плачте з тими, котрі плачуть. Тримайтеся між собою однієї думки, не мудруйте про високе, але схиляйтеся до покірного.
Слово Боже

Псалом респонсорійний
Іс 12, 2. 3-4бвг. 5-6

Посеред тебе Бог – Святий великий

Ось Бог – моє спасіння! *
Я уповаю і не боюся,
Бо міць моя і пісня – Господь, *
Він – моє спасіння!

Посеред тебе Бог – Святий великий

Ви будете з радістю черпати води *
із джерел спасіння.
Хваліте Господа, призивайте Його Ім’я! +
Розголосіть між народами про подвиги Його, *
нагадуйте, що Ім’я Його величне!

Посеред тебе Бог – Святий великий

Співайте Господу, бо Він учинив величне; *
нехай знають про це на всій землі!
Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! *
Бо великий серед тебе – Святий Ізраїля!

Посеред тебе Бог – Святий великий

Спів перед Євангелієм
Лк 1, 45

Алілуя, алілуя, алілуя

Блаженна ти, Діво Маріє,
яка повірила, що здійсниться сказане тобі Господом!

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 1, 39-56

Читання святого Євангелія від Луки
Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного. Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом, промовляючи: «Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби! І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла Мати мого Господа? Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі. Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!» А Марія промовила: «Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, бо вчинив мені велике Сильний, і святе Ім’я Його, і милосердя Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. Він виявив силу свого рамена, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних, голодних наситив благами, а багатих відіслав ні з чим. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши милосердя, як і проголосив нашим батькам – Авраамові та роду його аж до віку!» Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
Слово Господнє

Душе Христова, освяти мене

Результат пошуку зображень за запитом "Душе Христова, освяти мене"

Душе Христова, освяти мене.
Тіло Христове, спаси мене,
Крове Христова, напої мене,
Водо з боку Христа, обмий мене.
Страсте Христова, укріпи мене.
Добрий Ісусе, вислухай мене,
В ранах Твоїх сховай мене,
Не дозволь мені від Тебе відлучитися.
Перед ворогом лукавим захисти мене.
В годину смерті поклич мене.
Призови мене до Себе,
Щоб міг зі Святими Твоїми славити Тебе
На віки вічні. Амінь.

Ангел Господній благовістив Діві Марії

Результат пошуку зображень за запитом "Ангел Господній благовістив Діві Марії"

Ангел Господній благовістив Діві Марії,
І зачала Вона від Духа Святого.
Радуйся, Маріє…

Ось я, Господня Слугиня –
Хай станеться Мені за Твоїм Словом.
Радуйся, Маріє…

І Слово стало тілом,
І оселилося між нами.
Радуйся, Маріє…

В. Молись за нас, Пресвята Богородице Діво.
У. Щоб ми удостоїлись обітниць Христових.

Молімося:
Просимо, Господи: влий у наші серця свою благодать, щоб ми, які завдяки ангельському благовіщенню пізнали втілення Христа, Твого Сина, через Його страсті та хрест були прилучені до слави воскресіння. Через того ж Христа, Господа нашого. Амінь.
Слава Отцю… (тричі)