Реколекції для Тернопільської Молоді в с. Заздрість - 8-11 травня 2015

Мир та  спокій  в  Україні

В цей непростий для  нашої країни час,  коли  молоді люди воюють та гинуть за  свободу, краще  майбутнє своєї Батьківщини. Багато хто  розчарувався у  житті, в своїй країні. Але  все ж, ми надіємось і  стараємось зробити  все, що від нас  залежить, навіть якщо ми далеко  від бойових дій. Звісно, не  кожен може бути  на передовій, але  кожен  може  зробити все  можливе, наприклад, бути волонтером, допомагати матеріально, чи  молитовно.

Такою є спільнота «Молодь св. Альфонса», це  спільнота  молодих людей віком  від 14 років,  які разом моляться, співають, танцюють, святкують дні  народження, є аніматори на  сарепті (літній відпочинковий табір) у с. Зарваниця, аніматорами на «Марійській Дружині», а  також приятелями спільноти «Віра і Світло».

Молодь не  може  сидіти  склавши  руки, тому вирушила на  прощу до музею Митрополита Йосипа Сліпого, що  у селі  Заздрість. А основним наміренням була молитва за «Мир та спокій в Україні». Молоді люди  йшовши  молились, співали та в мовчанці шукали  відповідь на  свої запитання, або ж життєві труднощі.

Та  вже тут, на  місці, де є музей Митрополита, нас  радо прийняли сестри ЧНУ Васильян. Та наш реколектант бірітуаліст о. Лаврентій ордену св. Павла 1 пустельника.

Адже наша проща закінчилась трьох денними  реколекціями, часом віднови та при задуми над своїм життям.

Молодь з нетерпінням чекала зустрічі з отцем та  початку реколекцій, адже  раніше  ніколи нам  їх не  провадив римо-католицький отець. Усміхнений та  щирий о. Лаврентій вже  став нашим  другом, адже  зміг  відкрити серця на Боже слово.

Та  час  швидко промайну і прийшла пора  прощатись з сестрами, які так гостинно нас  прийняли у  своїй домівці, та провели екскурсію музеєм Йосифа  Сліпого.

З о. Лаврентієм. який знайшов  час та приїхав до нас на реколекції, що пройшли дуже  гарно. Адже  окрім наук, кожен зміг поговорити з духівником, посповідатись, отримати відповіді на  запитання, які  цікавили, турбували. Отець дуже  гарно пояснював на  прикладах, інколи і з особистого життя, яким  повинен бути справжній християнин.

 І  час, просто побути разом,  спільнотою. У цьому  нам  дуже  змогли  допомогти, сніданки, обіди та  вечері. Адже ми готували  усі разом, дружньо та  з любовю. А найсмачніші  страви, це ті  які  приготовані своїми руками.

Ми сподіваємося, що спільні Літургії та  молитви за мир та  спокій своєї країни таки допоможуть нам вибороти кращу долю для нашої неньки України!

Вікторія Сас

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1597793603771484&set=pcb.1597795840437927&type=1