Марія просить молитися
про навернення грішників, зносити страждання в цьому намірі.
Роздумуючи про фатівські об’явлення Матері Божої,
хочемо помітити, що найважливішою місією Богородиці на цьому світі є те, щоб
рятувати грішників від вічної загибелі. Повстає запитання: «А чому Мати Божа
потребує для цієї місії нас? Чи не може Вона сама з цим справитись? Чи Бог не
може без Марії спасти світ?» Може Бог спасти світ Сам особисто. Може Марія
справитись без нас у рятуванні грішників. Але щоб вшанувати волю людини до
кінця цілковито, Бог не втручається в життя людини без її згоди. А понад то Бог
ще робить це делікатніше – не Сам, а через нашу особу, через тих, хто хоче
допомогти донести грішникові Добру Новину про спасіння і вічне життя. І ця Божа
делікатність проявляється власне через особу Марії, а знову ж Мати Божа діє в
такий самий спосіб як Бог – і хоче до цієї місії залучити нас, через нас
запропонувати людям вибір Бога і вічного Неба.
Що цікаве, Мати Божа не посилає нас
відразу навертати грішників, а просить нас про молитву за них. А це означає, що
ми маємо просити Бога, щоб Він діяв у цій ситуації, а не ми самі. Бо спасіння –
це ж Божа справа, а не наша, хоча й ми до цього є причетні. Молитва – це діалог
з Богом. Ми з Богом розмовляємо про цю справу, радимось, пропонуємо свою думку
і слухаємо порад Бога. Це можна порівняти до уроку в школі, де нас вчитель
навчає як правильно в житті поступати. І в цьому випадку ми через молитву
вчимось навертати грішників, а також себе самих. Бо потрібно на власному прикладі
показати нашим ближнім, що ми є щасливі без гріха, що варто відрікатися злого,
що вибираючи Божий шлях у своєму житті ми впевнено крокуємо у щасливе майбутнє
– у вічну радість.
Якщо придивимось життю Ісуса на землі, то
помітимо, що Він дуже багато часу проводив на молитві. Він є Божим Сином –
Богом, не мусив нічого ні в кого запитувати, а про все радився з Отцем і
молився довгими ночами. А потім навертав людей. І Йому не було легко, мав
багато перешкод і навіть говорили люди, що Ісус силою злого Духа виганяє бісів.
Тому тепер розуміємо, чому Матінка Божа закликає нас до молитви з грішників, а
не до навернення їх. Бо молитва за них вже їх навертає до Бога.
В нашому житті дуже часто трапляються
різноманітні страждання і ми їх не завжди правильно переживаємо. Нарікаємо на
свою долю, завідуємо іншим, що в них все краще, ображаємось на Бога, який
допускає на нас страждання. А правильне рішення у цьому є таке, що потрібно
вміло використати момент і ситуацію страждання. Замість того, щоб воно нас
спонукало до гріхів, потрібно таке чи інше страждання пожертвувати як молитву у
намірі грішників. А чому так? Бо гріх є причиною страждання, а страждання є
наслідком гріха. І кожний гріх нас болить. І кожний грішник терпить свій гріх,
часом свідомо, а часом несвідомо. А ми, коли жертвуємо свої страждання за
грішників, тим самим позбавляємо їх від страшних терпінь за гріхи і випрошуємо
в Бога благодать їхнього навернення.
Тому Матінка Божа за кожним разом, коли
являється комусь на землі, то завжди просить про молитву і жертву в наміреннях
про покаяння грішників. Якщо ми любимо щиро Бога і Марію, і якщо нам залежить
на спасінні грішників, то, молячись за них і жертвуючи свої страждання в
наміреннях грішників, допомагаймо Богу і Марії спасати їхні безсмертні душі.
Нехай Вам усім Бог
щастить!
З молитвою та Божим благословенням
О. Лаврентій Ян Жезіцький OSPPE
+ В Ім'я Отця і Сина і Святого Духа.
Амінь.
