Хорхе Маріо Берґольйо (майбутній Папа Франциск) народився 17 грудня 1936 р. в Буенос-Айресі (Аргентина) в сім'ї італійського залізничника-емігранта. Хорхе Маріо мав четверо молодших братів і сестер.
Після отримання диплома про вищу освіту в галузі хімічної технології, майбутній Папа вступив до семінарії у Вілья-Девото, що в передмісті Буенос-Айреса. 11 березня 1958 р. вступив до Товариства Ісусового і здобув гуманітарну освіту у навчальних закладах єзуїтів.
Висвячений на священика 13 грудня 1969 р. єпископом Рамоном Хосе Кастельяно, після чого продовжив навчання в Іспанії. Вічні обітниці в Товаристві Ісуса склав 22 квітня 1973 р. Берґольйо був магістром новіціату у Вілья-Баріларі, викладачем на богословському факультеті, радником єзуїтської провінції та ректором Вищої колегії святого Йосифа в Сан-Міґелі, провінційним настоятелем Аргентини (1973–1979). У середині 80 років XX століття став духівником колегії Спасителя в Кордові, а потім знову ректором Вищої колегії святого Йосифа в Сан-Міґелі.
20 травня 1992 р. Папа Римський Йоан Павло II призначив Хорхе Маріо Берґольйо титулярним єпископом Ауки, єпископом-помічником Буенос-Айреса. 3 червня 1997 р. призначений архиєпископом-коад'ютором архидієцезії Буенос-Айреса; успадкував престол Буенос-Айреса 28 лютого наступного року, по смерті кардинала Куаррачіно. 6 листопада 1998 р. призначений також ординарієм для вірян східних обрядів, які мешкають в Аргентині й не мають власної прелатури (зокрема, близько 300 тисяч представників УГКЦ).
На консисторії, що відбулася 21 лютого 2001 р., Папа Йоан Павло II надав архиєпископові Берґольйо сан кардинала-пресвітера з титулом римської церкви Сан-Роберто Белларміно. Брав участь у конклаві 2005 р., під час якого називався одним із папабілі. Під час голосування він був головним конкурентом Йозефа Ратцінґера. У 2005-2011, упродовж двох каденцій, кардинал Берґольйо — голова єпископської конференції Аргентини.
13 березня 2013 р. Хорхе Маріо Берґольйо був обраний 266-м Папою Римським.
