Strony

piątek, 31 stycznia 2020

Лист Єпископів на 2 лютого 2020


ПОСЛАННЯ
ЄПИСКОПІВ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ
З НАГОДИ ПОЧАТКУ РОКУ МОЛИТОВ ПРО ПОКЛИКАННЯ ДО СВЯЩЕНИЦЬКОГО ТА БОГОПОСВЯЧЕНОГО ЖИТТЯ



Найулюбленіші Брати і Сестри у Христі!
2019 рік у Римсько-Католицькій Церкві в Україні був присвячений святості подружжя та сім’ї. Протягом цього року ми мали нагоду задумуватися над величністю подружнього покликання, над тим важливим знаком, яким є кожна сім’я – земна ікона Пресвятої Трійці. 2020 рік буде логічним продовженням попереднього і присвячений покликанню до священицького та богопосвяченого життя, адже саме сім’я є першою школою покликання, тим місцем, де Милосердний Господь пробуджує серця молодих людей, щоб Його наслідували чи на шляху чернечого життя, чи священицького служіння.
Влучно про це сказав святий Йоан Павло ІІ: «Християнські батьки, являючи своїм дітям любов і піклування від наймолодший літ, свідчать їм прикладом і словом про щирі та глибокі стосунки з Богом, закорінені в любові, вірності, молитві і послуху (див. Lumen gentium, 35; Apostolicam actuositatem, 11). У такий спосіб вони виховують їх до святості та відкривають їхні серця, щоб прийняли голос Доброго Пастиря, який кличе кожну людину, щоб слідувала за Ним і шукала спершу Божого Царства» (Йоан Павло ІІ, Послання на ХХХ День молитов про покликання).
Особливим покровителем Року молитов про покликання до священицького і богопосвяченого життя буде святий Йоан Павло ІІ. Адже 2020 рік – це сота річниця від його народження (18.05.2020), тому прагнемо подякувати Богу за такий чудовий подарунок Церкві, яким був понтифікат Йоана Павла ІІ. Йому також завдячуємо глибоку теологію покликання, що міститься в його численних посланнях, а також в особистому свідченні, яке він нам залишив у своїй автобіографічній книжці «Дар і Таємниця».
Рік розпочнеться 2 лютого 2020 року у свято Стрітення Господнього і триватиме до Неділі Хрещення Господнього. Саме таїнство Хрещення є джерелом і початком нашого основного покликання, яким є святість.
З цієї нагоди пропонуємо декілька душпастирських ініціатив, які допоможуть плідно пережити цей рік.

1. Цикл біблійних катехез «Говори, Господи, слуга Твій слухає». Неможливо розпізнати своє покликання, не слухаючи Того, хто кличе, – Господа, який промовляє у своєму Слові. Тому просимо, щоб у всіх парафіях був проведений цикл біблійних катехез на тему покликання біблійних героїв. Святе Писання має багато прекрасних описів покликань (Авраам, Самуїл, Давид, Ісая, Єремія, Апостоли, Пресвята Діва Марія), які можуть надихнути молодих людей не те, щоб відповісти Богу! Добре було б, щоб така керигматична катехеза відбувалася раз у місяць, найкраще у вечірній час. А для того, щоб ця зустріч була плідною, її варто поєднати з молитвою.

2. Цикл катехез на основі таких документів, як «Perfectae caritatis», «Vita Consecrata», «In Verbo Tuo», «Нові покликання для нової Європи», також треба взяти до уваги численні папські послання з нагоди щорічного Дня молитов про покликання чи також щорічних послань до священиків у Великий Четвер.

3. Нічні чування в намірах покликань. Сам Ісус заохочує нас в Євангелії: «Жниво велике, а робітників мало; тож благайте Господаря жнив, щоби вислав робіт¬ників на свої жнива» (Лк 10, 2), тому організуймо впродовж цього року в наших парафіях, деканатах і дієцезіях нічні чування, які б розпочиналися конференцією про покликання, а продовжувалися свідченням богопосвячених осіб, адорацією, часом на Сповідь і духовну розмову. Вершиною цих чувань має стати Євхаристія, в якій у повноті звершується покликання усієї Церкви.

4. Заохочуємо особливо підготувати Літургію у IV Великодню Неділю – Неділю Доброго Пастиря. Перед нею можна влаштувати короткі свідчення семінаристів, священиків, ченців і черниць, а після Євхаристії організувати зустріч з тими, кого Господь уже покликав.
5. Нехай літні паломництва, в яких охоче і численно бере участь наша молодь, будуть присвячені темі розпізнавання Божої волі і власного покликання. Шлях паломництва є символом нашої життєвої мандрівки. Подібно як Авраам з кожним кроком відкривав усе більшу Божу перспективу, так і ми, йдучи паломництвом, можемо відкрити духовний вимір нашої життєвої мандрівки.

6. Сучасне молоде покоління є активним користувачем соціальних мереж. Папа Бенедикт XVI назвав інтернет сучасним ареопагом, простором, де також можна і потрібно проголошувати Добру Новину. У зв’язку з цим хочемо на найближчий рік запропонувати флешмоб під назвою «Покликані свідчать». Заохочуємо єпископів, священиків, братів і сестер у чернецтві поділитися історією свого покликання і розмістити це свідчення в соціальних мережах.

Цими вказівками не хочемо обмежувати Святого Духа і Його натхнень, тому будь-яка властива ініціатива, щоб оживити в наших серцях ще більше прагнення наслідувати Бога, є бажаною і гідною, щоб її втілювати в життя.

На завершення пропонуємо коротку катехезу про покликання.

ПОКЛИКАННЯ – ХРИСТИЯНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ЩАСТЯ

1. Кожна людина в глибині свого серця відчуває велике прагнення бути щасливою. Саме для щастя створив нас Господь. А це можливе тоді, коли ми маємо добрі стосунки з Богом, коли зазнаємо любові і любов’ю ділимося з іншими. Бог, що є Спільнотою любові Отця, і Сина, і Святого Духа, забажав вчинити людину учасницею свого щасливого життя (Компендіум ККЦ 1). Тому «любов є основним і вродженим покликанням кожної людини» (Йоан Павло ІІ, Familiaris Consortio, 11). Божий задум щодо людства полягає в тому, щоб через благодать Святого Духа зробити всіх людей співучасниками божественного життя як усиновлених дітей у своєму єдиному Сині (Компендіум 6, ККЦ 68-69).

2. Шлях, на якому Господь приводить нас до себе і звершує свою волю в нас, і є нашим покликанням. Одних Господь кличе до подружжя, сімейного життя, яке стає місцем формації і зростання у досконалій любові, а іншим пропонує дорогу священства і богопосвяченого життя. І в одному, і другому випадку це покликання – до повноти життя. Наш Господь, Добрий Пастир, в Євангелії від Йоана говорить: «Я ж прийшов, щоб мали життя і щоб над міру вдосталь мали (in abundantia)» (Йн 10, 10). Ісус віддав своє життя, щоб ми його отримали. Подібно чинить кожна людина, чоловік чи жінка, яка цілковито віддає себе служінню Богу. «Покликання – це поклик до життя, до того, щоб його приймати і щоб його давати» (Йоан Павло ІІ, Послання на ХІХ День молитов про покликання).

3. Як розпізнати Божу волю на наше життя? Спробуймо визначити кілька критеріїв.

А. Святий Павло Апостол у Посланні до римлян пише: «Тож благаю вас, брати: заради Божого милосер¬дя, принесіть ваші тіла як живу, святу, приємну Богові жертву, як ваше розумне служіння. І не пристосовуйтеся до цього віку, але преображайтесь оновленням розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля, що добре, приємне і досконале» (Рим 12, 1-2).
Неможливо пізнати Божого замислу, Божого плану, якщо ми не присвятимо свого життя Господу. Марним є намагання пізнати своє покликання, якщо ми не віддали себе Богу у жертві живій, святій і приємній. Тому першим актом на дорозі розпізнавання має стати наша ревна молитва, в якій ми ввіряємо себе, своє життя, свої радощі і страждання Богу.

Б. Пригадаймо біблійного Самуїла. У Першій Книзі Самуїла (1 См 3) читаємо як молодий юнак служив Господу під наглядом священика Елі. Саме тоді, коли Самуїл перебував у святилищі, Господь вперше промовив до нього: «Самуїле, Самуїле!» Господь, знаючи глибини нашого серця, кличе нас на ім’я. Це означає, що історія і покликання кожного з нас є виняткові і неповторні. Молодий Самуїл декілька разів прибігав до Елі, і тільки після того, як він його навчив, за третім разом відповів: «Говори, Господи, бо слуга Твій слухає». Доволі важко пізнати Божу волю без регулярного молитовного читання Святого Письма. Адже саме у своєму Слові Бог являє себе і свій спасенний план. Тому палко заохочуємо такий спосіб читання Біблії, який поєднується з особистою молитвою, наприклад Lectio divina – Божественне читання. В історії Самуїла бачимо священика Елі, який не був найкращим «душпастирем» свого народу, але саме з його допомогою Самуїл збагнув, що це Господь промовляє до нього. Елі є образом духовного керівника, який допомагає у розпізнаванні. Тому заохочуємо всіх, що розпізнають свій життєвий шлях, користуватися духовним керівництвом душпастирів, тих священників, яких Бог ставить на їхній життєвій дорозі.

В. В Євангелії від св. Луки читаємо такі слова: «А до всіх Він (Ісус) промовив: промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною» (Лк 9, 23). Звернімо увагу на слова: «Коли хто хоче», іншими словами Коли хтось бажає, відчуває бажання свого серця… Господь нікого не силує, не змушує. Господь ЗАПРОШУЄ. Тому однією з ознак покликання є бажання серця і радість, яка його супроводжує.

4. Справжнє покликання пов’язане з різними випробуваннями і труднощами. Автор Книги Сираха говорить ясно: «Мій сину, як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на випробування» (Сир 2, 1). Різні труднощі можуть на цьому шляху знеохочувати і лякати. Таким був досвід пророка Єремії у мить покликання, однак запевнення Бога його укріпило: «І надійшло до мене таке слово Господнє: “Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив”. Я ж промовив: “Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина”. А Господь сказав до мене: “Не кажи: Я дитина, – бо до всіх, до кого Я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш. Не страхайсь перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе врятувати, – слово Господнє» (Єр 1, 4-8).




Брати і Сестри! Не бійтеся відкрити свого серця для голосу Христа! Він є вірний своїм обітницям і звершить їх силою свого Духа! Відваги! Нехай Господь Вам щедро благословить.

Наше Послання прагнемо завершити молитвою св. Йоана Павла ІІ:
Добрий Пастирю наших душ, Ти знаєш своїх овець і знаєш, як досягнути серця кожної людини. Відкрий розум і серце молоді, яка шукає і очікує слова правди для свого життя, дай їм відчути, що лише в Таємниці Втілення віднайдуть цілковите світло. Додай відваги тим, які знають, де шукати правди, однак бояться, що Твої вимоги є надто важкими. Торкнись духа тих, які хотіли би піти за Тобою, але, не вміючи долати своєї невпевненості і страху, йдуть за іншими голосами і стають на шлях, який веде в нікуди. Ти є Словом Отця, Словом, яке створює і спасає. Словом, яке освітлює і укріплює серця, зламай своїм Духом перешкоди і сумніви тих, хто триває в ваганнях, а тим, кого кличеш, дай відвагу відповісти з любов’ю: «Ось я, пошли мене»!

На усі ініціативи найближчого року, на розпізнання, боротьбу і змагання, а також на відважну відповідь уділяємо пастирського благословення: В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.



Свято Стрітення Господньго
2 лютого 2020 року
N. 01 / 2020





Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні



До прочитання у всіх парафіях України в Свято Стрітення Господньго, 2 лютого 2020 року.

środa, 15 stycznia 2020

Liturgia - teksty Mszalne - 16 stycznia 2020

U paulinów:
Kolor szat:
Czwartek, 16 stycznia 2020
NAJŚWIĘTSZEJ MARYI PANNY KRÓLOWEJ PUSTELNIKÓW
Matki Zakonu
Święto

Teksty liturgii Mszy św.


Jeśli strona nie wyświetla się poprawnie, kliknij tutaj, aby wyświetlić ją w prostszej wersji.

Iz 35, 1-2

Niech się rozweselą pustynia i spieczona ziemia, * niech się raduje step i niech rozkwitnie! * Niech wyda kwiaty jak lilie polne, * niech się rozraduje, skacząc i wykrzykując z uciechy. * Chwałą Libanu ją obdarzono, * ozdobą Karmelu i Saronu. * Oni zobaczą chwałę Pana, wspaniałość naszego Boga.


Odmawia się hymn Chwała na wysokości Bogu...


 

Wszechmogący Boże, Ty nas oddałeś pod szczególną opiekę i rządy Niepokalanej Dziewicy Maryi, Królowej Pustelników, * spraw łaskawie, abyśmy wiernie naśladowali Jej życie ukryte w Tobie z Chrystusem. Który z Tobą żyje i króluje w jedności Ducha Świętego, * Bóg, przez wszystkie wieki wieków.


Wielki znak ukazał się na niebie
Ap 12, 1-6a

Czytanie z Księgi Apokalipsy świętego Jana Apostoła. Wielki znak się ukazał na niebie: Niewiasta obleczona w słońce i księżyc pod jej stopami, a na jej głowie wieniec z gwiazd dwunastu. A jest brzemienna. I woła cierpiąc bóle i męki rodzenia.
I inny znak się ukazał na niebie: Oto wielki Smok barwy ognia, mający siedem głów i dziesięć rogów - a na głowach jego siedem diademów. I ogon jego zmiata trzecią część gwiazd nieba: i rzucił je na ziemię.
I stanął Smok przed mającą rodzić Niewiastą, ażeby skoro porodzi, pożreć jej dziecię. I porodziła Syna - Mężczyznę, który wszystkie narody będzie pasł rózgą żelazną. I zostało porwane jej Dziecię do Boga i do Jego tronu.
A Niewiasta zbiegła na pustynię, gdzie miejsce ma przygotowane przez Boga.


Oto słowo Boże.


Łk 1, 46-55

Refren: Duch mój się raduje w Bogu, Zbawcy moim.

Wielbi dusza moja Pana, *
i raduje się duch mój w Bogu, Zbawcy moim.
Bo wejrzał na uniżenie swojej służebnicy. *
Oto bowiem odtąd błogosławić mnie będą wszystkie pokolenia.
Refren: Duch mój się raduje w Bogu, Zbawcy moim.

Gdyż wielkie rzeczy uczynił mi Wszechmocny, *
święte jest imię Jego.
Jego miłosierdzie z pokolenia na pokolenie *
nad tymi, co się Go boją.
Refren: Duch mój się raduje w Bogu, Zbawcy moim.

Okazał moc swego ramienia, *
rozproszył pyszniących się zamysłami serc swoich.
Strącił władców z tronu, a wywyższył pokornych. *
Głodnych nasycił dobrami, a bogatych z niczym odprawił.
Refren: Duch mój się raduje w Bogu, Zbawcy moim.

Ujął się za swoim sługą, Izraelem, *
pomny na swe miłosierdzie.
Jak przyobiecał naszym ojcom, *
Abrahamowi i jego potomstwu na wieki.
Refren: Duch mój się raduje w Bogu, Zbawcy moim.


Mt 2, 13

Alleluja, alleluja, alleluja.
Wstań, weź Dziecię i Jego Matkę
i uchodź do Egiptu.

Alleluja, alleluja, alleluja.


Z Egiptu wezwałem Syna mego
Mt 2, 13-15
Słowa Ewangelii według św. Mateusza. Gdy mędrcy odjechali, oto anioł Pański ukazał się Józefowi we śnie i rzekł: "Wstań, weź Dziecię i Jego Matkę i uchodź do Egiptu; pozostań tam, aż ci powiem; bo Herod będzie szukał Dziecięcia, aby Je zgładzić". On wstał, wziął w nocy Dziecię i Jego Matkę i udał się do Egiptu; tam pozostał aż do śmierci Heroda. Tak miało się spełnić słowo, które Pan powiedział przez Proroka: "Z Egiptu wezwałem Syna mego".

Oto słowo Pańskie.

 

Przyjmij, Panie, dary Tobie ofiarowane  i spraw, aby w spełnianiu naszego powołania i posłannictwa w Kościele * wspierała nas Najświętsza Maryja Panna, Królowa Pustelników i Matka naszego Zakonu. Przez Chrystusa, Pana naszego.


 

Zaprawdę, godne to i sprawiedliwe, słuszne i zbawienne, * abyśmy zawsze i wszędzie Tobie składali dziękczynienie, * Panie, Ojcze święty, wszechmogący, wieczny Boże, * obchodząc święto Najświętszej Maryi Panny, Królowej Pustelników.
Ona jest bowiem wsłuchującą się w Twój głos Dziewicą, * która w cichości serca przyjęła w oblubieńczej miłości Wcielenie Twojego Syna. * Napełniona tą łaską nawiedziła Elżbietę, * w której łonie poruszył się z radością Jan - "głos wołającego na pustyni". * Także i Ona przemierzyła pustynię, * gdy wraz z prześladowanym Chrystusem żyła na wygnaniu w Egipcie. * W zaciszu rodzinnego domu w Nazarecie żyła w cichej kontemplacji, * rozważając w swym sercu mądrość Jezusa. * A gdy Jej duszę ogarnęły ciemności pustyni, kiedy stała pod krzyżem swojego Syna, * umocniona Twoim Duchem przyjęła posłannictwo matczynej opieki nad Kościołem. * Dlatego więc, Ojcze święty, z Twojej łaski przyzywamy ją jako Królową i Matkę, * aby nasz Zakon na jej podobieństwo był zawsze wiernym świadkiem Twojego Syna.
Przez Niego Twój majestat uwielbiają zastępy Aniołów, * którzy zawsze się radują w Twojej obecności. * Prosimy, aby i nasze głosy przyłączyły się do nich, * razem z nimi wołając...


Syr 24, 21-22

Którzy mnie spożywają, dalej łaknąć będą, * a którzy mnie piją, nadal będą pragnąć. * Kto mi jest posłuszny, nie dozna wstydu, * a którzy przeze mnie działać będą, nie zbłądzą.


 

Panie, nasz Boże, daj nam, pokrzepionym ze źródeł zbawienia,  abyśmy wsparci mocą tego Sakramentu i orędownictwem naszej Matki i Królowej, * coraz wierniej służyli tajemnicy Odkupienia. Przez Chrystusa, Pana naszego.

Liturgiczne Czytania - 16 stycznia 2020


Msza święta
Czwartek tygodnia zwykłego
Kiedy Filistyni dowiedzieli się, że do obozu Izraelitów przybyła Arka Przymierza, przerazili się; nawet do nich dotarła wieść mocy Boga Izraela. Ewangelii Jezus prosi trędowatego, którego uzdrowił, by nie rozgłaszał cudu. Bóg działa mocą, lecz Jego misją nie jest okazywanie swojej wszechmocy, lecz nasze zbawienie.
Antyfona na wejście
Na wspaniałym tronie widziałem siedzącego Męża, któremu hołd składa rzesza Aniołów śpiewając jednogłośnie: Oto ten, którego panowanie jest wieczne.
Kolekta
Wszechmogący Boże, spełnij ojcowską dobrocią pragnienie modlącego się ludu:
daj mu poznać, co należy czynić, 
udziel siły do wypełnienia poznanych obowiązków. Przez naszego Pana Jezusa Chrystusa, Twojego Syna, który Tobą żyje króluje jedności Ducha Świętego, Bóg, przez wszystkie wieki wieków.
  • Arka Pana przybyła do obozu. 
Czytanie Pierwszej Księgi Samuela1 Sm 4,1-11
tym czasie Filistyni zgromadzili się, by walczyć przeciw Izraelitom. Izraelici wyruszyli do walki Filistynami. Rozbili oni obóz koło Eben-Haezer, natomiast Filistyni rozbili obóz Afek. Filistyni przygotowali szyki bojowe przeciw Izraelitom rozgorzała walka. Izraelici zostali pokonani przez Filistynów, tak że poległo na pobojowisku, na równinie, około czterech tysięcy ludzi. Po powrocie ludzi do obozu starsi Izraela stawiali sobie pytanie: „Dlaczego Pan dotknął nas klęska ręki Filistynów? Sprowadźmy sobie tutaj Arkę Przymierza Pana Szilo, ażeby znajdując się wśród nas wyzwoliła nas ręki naszych wrogów”. Lud posłał więc do Szilo przywieziono stamtąd Arkę Przymierza Pana Zastępów, który zasiada na cherubach. Przy Arce Przymierza Bożego byli dwaj synowie Helego: Chofni Pinchas. Gdy Arka Przymierza Pana dotarła do obozu, wszyscy Izraelici wołali radosnym uniesieniu, że aż ziemia drżała.
Kiedy Filistyni usłyszeli głos okrzyków, mówili: „Co znaczy ów głos tak gromkich okrzyków obozie izraelskim?” Gdy dowiedzieli się, że Arka Pana przybyła do obozu, Filistyni przelękli się. Mówili: „Ich Bóg przybył do obozu”. Wołali: „Biada nam! Nigdy dawniej czegoś podobnego nie było. Biada nam! Kto nas wybawi mocy tych potężnych bogów? Przecież to ci sami bogowie, którzy zesłali na Egipt przeróżne plagi na pustyni. Trzymajcie się dzielnie bądźcie mężni, Filistyni, żebyście się nie stali niewolnikami Hebrajczyków, podobnie jak oni byli waszymi niewolnikami. Bądźcie więc mężni walczcie!” Filistyni stoczyli bitwę zwyciężyli Izraelitów, tak że uciekł każdy do swego namiotu. Klęska ta była bardzo wielka. Zginęło bowiem trzydzieści tysięcy izraelskiej piechoty. Arka Boża została zabrana, dwaj synowie Helego, Chofni Pinchas, polegli.
Oto słowo Boże.
Psalm 44
R/ Wyzwól nas, Panie, przez Twe miłosierdzie.
Odrzuciłeś nas, Boże, okryłeś wstydem,
nie wyruszasz już 
naszymi wojskami.
Sprawiłeś, że ustępujemy przed wrogiem,
ci, co nas nienawidzą, łup sobie zdobyli. R/
Wystawiłeś nas na wzgardę sąsiadów,
na śmiech otoczenia, na urągowisko.
Uczyniłeś nas przysłowiem wśród pogan,
głowami potrząsają nad nami ludy. 
R/
Ocknij się! Dlaczego śpisz, Panie?
Przebudź się! Nie odrzucaj nas na zawsze!
Dlaczego ukrywasz Twoje oblicze?
Zapominasz 
naszej nędzy ucisku? R/
Alleluja, alleluja, alleluja. Jezus głosił Ewangelię królestwie leczył wszelkie choroby wśród ludu. Alleluja, alleluja, alleluja. 
  • Jeśli chcesz, możesz mnie oczyścić. 
Słowa Ewangelii
według św. Marka 
Mk 1,40-45
Trędowaty przyszedł do Jezusa upadając na kolana, prosił Go: „Jeśli chcesz, możesz mnie oczyścić”. Zdjęty litością, wyciągnął rękę, dotknął go rzekł do niego: „Chcę, bądź oczyszczony”. Natychmiast trąd go opuścił został oczyszczony. Jezus surowo mu przykazał zaraz go odprawił, mówiąc mu: „Uważaj, nikomu nic nie mów, ale idź, pokaż się kapłanowi złóż za swe oczyszczenie ofiarę, którą przepisał Mojżesz, na świadectwo dla nich”.
Lecz on po wyjściu zaczął wiele opowiadać rozgłaszać to, co zaszło, tak że Jezus nie mógł już jawnie wejść do miasta, lecz przebywał miejscach pustynnych. ludzie zewsząd schodzili się do Niego.
Oto słowo Pańskie.
Modlitwa nad darami
Boże, nasz Ojcze, przyjmij łaskawie naszą Ofiarę,
niech ona uświęci nasze życie 
wyjedna nam to, co ufnością prosimy.
Przez Chrystusa, Pana naszego.
Antyfona na Komunię Ps 36,10
Panie, Tobie jest źródło życia, i w Twej światłości oglądamy światło. 
Modlitwa po Komunii
Wszechmogący Boże, pokornie Cię prosimy,
aby ci, których posilasz swoim Sakramentem,
godnie Tobie służyli, żyjąc według Twego upodobania. Przez Chrystusa, Pana naszego.



Літургійні Читання — 16 січня 2020

Римо-католицький календар

Четвер І звичайного тижня
Перше читання
1Сам 4, 1-11
Читання з Першої Книги Самуїла
Сталося тими днями, що вибрались філістимляни на Ізраїля війною, й ізраїльтяни виступили на війну проти філістимлян та й отаборились при Евен-Езері; а філістимляни отаборились під Афеком. Філістимляни вишикувались у бойовий лад проти Ізраїля; бій був запеклий, розбили Ізраїля філістимляни, і з війська полягло на полі битви до чотирьох тисяч чоловік. Як же повернувся люд у табір, старші Ізраїля сказали: «Чому Господь побив нас сьогодні перед філістимлянами? Візьмімо із Шіло ковчег Господнього союзу, щоб ішов посеред нас і спас нас із рук ворогів наших!» Народ послав у Шіло, й взяли вони звідти ковчег Господа Сил, що перебуває на херувимах. Обидва сини Елі, Хофні й Пінхас, супроводжували ковчег Божий. Як же прибув ковчег Господній у табір, увесь Ізраїль зняв такий великий крик, що аж земля стряслася. Коли ж почули філістимляни голосний гомін той, то спитали: «Що то за крик голосний та великий у таборі єврейськім?» І як дізнались, що то ковчег Господній прибув у табір, злякались, бо говорили: «Бог прибув у табір!» І сказали: «Горе нам, бо так ще досі не бувало. Горе нам! Хто нас урятує з руки цього могутнього Бога, що побив єгиптян усякими карами в пустині! Кріпіться й покажіть себе мужами, філістимлянами, коли не хочете зробитися єврейськими рабами, як вони були вашими! Будьте, отже, мужами, і до бою!» Вдарили філістимляни, і було Ізраїля розбито. І побігли кожен до свого намету. Була то вельми велика поразка, полягло Ізраїля тридцять тисяч піхотинців. І ковчег Божий було взято у полон, й обидва сини Елі, Хофні і Пінхас, померли.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 44(43), 10-11. 14-15. 24-25 (п.: пор. 27б)
Спаси нас, Боже, з милості своєї
Ти відкинув нас і засоромив, *
і вже не виходиш з нашими військами.
Ти довів нас до втечі перед ворогом, *
а наші ненависники грабували для себе.
Ти виставив нас на глузування перед нашими сусідами, *
на наругу й посміховисько тим, хто довкола.
Ти зробив так, що ми стали притчею між народами, *
щоб між народами на нас головами кивали.
Встань, чому спиш, Господи? *
Підіймись, не відкинь назавжди!
Чому ховаєш своє обличчя, *
не пам’ятаєш про нашу недолю і утиски наші?
Спів перед Євангелієм
Мт 4, 23
Алілуя, алілуя, алілуя
Ісус проповідував Євангеліє Царства
та зцілював всяку хворобу в народі.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 1, 40-45
† Читання святого Євангелія від Марка
У той час приходить до Ісуса прокажений, благає Його і, впавши на коліна, каже Йому: «Якщо хочеш, Ти можеш очистити мене!» Змилосердившись, Він простягнув руку, доторкнувся до нього та й каже йому: «Хочу, – стань чистим!» І вмить зійшла з нього проказа, і він очистився. Суворо попередивши, відразу відіслав його, наказавши: «Дивись же, нікому нічого не кажи, але піди й покажися священикові та принеси за своє очищення те, що велів Мойсей, – їм на свідчення!» А той, вийшовши, почав багато розповідати й розголошувати про ту справу, тож більше не міг Він відкрито ввійти у місто, але перебував поза містом, у безлюдних місцях, та до Нього приходили звідусіль.
Слово Господнє

wtorek, 14 stycznia 2020

Uroczystość Świętego Pawła Pierwszego Pustelnika - 15 stycznia 2020

Środa, 15 stycznia 2020
ŚW. PAWŁA, PIERWSZEGO PUSTELNIKA
Uroczystość

Teksty liturgii Mszy św.


Jeśli strona nie wyświetla się poprawnie, kliknij tutaj, aby wyświetlić ją w prostszej wersji.

Ps 55, 7-9

Gdybym miał skrzydła jak gołąb, to bym uleciał i spoczął. * Oto bym uszedł daleko, zamieszkał na pustyni. * Prędko bym wyszukał sobie schronienie od szalejącej wichury, od burzy.


Odmawia się hymn Chwała na wysokości Bogu...


 

Boże, Ty sprawiłeś, że święty Paweł, nasz ojciec, na pustyni osiągnął świętość,  spraw przez jego przyczynę, abyśmy, rozwijając w sobie ducha modlitwy i służby, * zbliżali się w miłości do Ciebie. Przez naszego Pana Jezusa Chrystusa Twojego Syna,  który z Tobą żyje i króluje w jedności Ducha Świętego, * Bóg, przez wszystkie wieki wieków.


Eliasz poszedł, aby uczynić według rozkazu Pańskiego
1 Krl 17, 2-6

Czytanie z Pierwszej Księgi Królewskiej. Pan skierował do Eliasza to słowo: "Odejdź stąd i udaj się na wschód, aby ukryć się przy potoku Kerit, który jest na wschód od Jordanu. Wodę będziesz pił z potoku, krukom zaś kazałem, żeby cię tam żywiły". Poszedł więc, aby uczynić według rozkazu Pańskiego, i podążył, żeby zamieszkać przy potoku Kerit na wschód od Jordanu. A kruki przynosiły mu rano chleb i mięso wieczorem, a wodę pijał z potoku.

Oto słowo Boże.


Ps 34, 2-4. 6. 9. 12. 14-15

Refren: Po wieczne czasy będę chwalił Pana.

Będę błogosławił Pana po wieczne czasy, *
Jego chwała będzie zawsze na moich ustach.
Dusza moja chlubi się Panem, *
niech słyszą to pokorni i niech się weselą.
Refren: Po wieczne czasy będę chwalił Pana.

Wysławiajcie ze mną Pana, *
wspólnie wywyższajmy Jego imię.
Spójrzcie na Niego, a rozpromienicie się radością, *
oblicza wasze nie zapłoną wstydem.
Refren: Po wieczne czasy będę chwalił Pana.

Skosztujcie i zobaczcie, jak Pan jest dobry, *
szczęśliwy człowiek, który znajduje w Nim ucieczkę.
Zbliżcie się, synowie, posłuchajcie, co mówię, *
będę was uczył bojaźni Pańskiej.
Refren: Po wieczne czasy będę chwalił Pana.

Powściągnij swój język od złego, *
a wargi swoje od kłamstwa.
Od zła się odwróć, czyń dobrze, *
szukaj pokoju i dąż do niego.
Refren: Po wieczne czasy będę chwalił Pana.


Z Chrystusem zostałem przybity do krzyża
Ga 2, 19-20;
5, 24-25; 6, 14-17

Czytanie z listu świętego Pawła Apostoła do Galatów. Bracia: Ja dla Prawa umarłem przez Prawo, aby żyć dla Boga: razem z Chrystusem zostałem przybity do krzyża. Teraz zaś już nie ja żyję, lecz żyje we mnie Chrystus. Choć nadal prowadzę życie w ciele, jednak obecne życie moje jest życiem wiary w Syna Bożego, który umiłował mnie i samego siebie wydał za mnie.
A ci, którzy należą do Chrystusa Jezusa, ukrzyżowali ciało swoje z jego namiętnościami i pożądaniami. Mając życie od Ducha, do Ducha się też stosujmy.
Co do mnie, nie daj Boże, bym się miał chlubić z czego innego, jak tylko z krzyża Pana naszego Jezusa Chrystusa, dzięki któremu świat stał się ukrzyżowany dla mnie, a ja dla świata. Bo ani obrzezanie nic nie znaczy ani nieobrzezanie, tylko nowe stworzenie. Na wszystkich tych, którzy się tej zasady trzymać będą, i na Izraela Bożego niech zstąpi pokój i miłosierdzie!
Odtąd niech już nikt nie sprawia mi przykrości: przecież ja na ciele swoim noszę blizny, znamię przynależności do Jezusa.


Oto słowo Boże.


por. Mt 11, 25

Alleluja, alleluja, alleluja.
Wysławiam Cię, Ojcze, Panie nieba i ziemi,
że tajemnice królestwa objawiłeś prostaczkom.

Alleluja, alleluja, alleluja.


Zakryłeś te rzeczy przed mądrymi,
a objawiłeś je prostaczkom
Mt 11, 25-30
Słowa Ewangelii według św. Mateusza. W owym czasie Jezus przemówił tymi słowami: "Wysławiam Cię, Ojcze, Panie nieba i ziemi, że zakryłeś te rzeczy przed mądrymi i roztropnymi, a objawiłeś je prostaczkom. Tak, Ojcze, gdyż takie było Twoje upodobanie. Wszystko przekazał Mi Ojciec mój. Nikt też nie zna Syna, tylko Ojciec, ani Ojca nikt nie zna, tylko Syn, i ten, komu Syn zechce objawić.
Przyjdźcie do Mnie wszyscy, którzy utrudzeni i obciążeni jesteście, a Ja was pokrzepię. Weźcie moje jarzmo na siebie i uczcie się ode Mnie, bo jestem cichy i pokorny sercem, a znajdziecie ukojenie dla dusz waszych. Albowiem jarzmo moje jest słodkie, a moje brzemię lekkie".


Oto słowo Pańskie.

Odmawia się Wierzę w jednego Boga...


 

Prosimy Cię, Panie, aby te dary, które składamy Ci w ofierze w dniu narodzin dla nieba świętego Pawła, naszego ojca, * stały się dla nas zbawienne i przez Ciebie zostały przyjęte. Przez Chrystusa, Pana naszego.


 

Zaprawdę, godne to i sprawiedliwe, słuszne i zbawienne, * abyśmy zawsze i wszędzie Tobie składali dziękczynienie, * Panie, Ojcze święty, wszechmogący, wieczny Boże, * przez naszego Pana Jezusa Chrystusa.
W odwiecznym zamyśle zbawienia * zechciałeś, aby Lud Wybrany przemierzył pustynię, * by zawrzeć z Tobą przymierze, będące obrazem wiecznego przymierza w krwi Twojego Syna. * On to, gdy nadeszła pełnia czasów, * uświęcił pustynię, gdy przez Józefa i Maryję został zaniesiony do Egiptu. * Zanim zaczął głosić Królestwo Niebieskie, * został zaprowadzony przez Ducha na pustynię, aby być kuszony przez odwiecznego wroga, * ukazując nam, że modlitwą i pokutą możemy pokonać wszelkie zakusy złego, * aby jedynie Ciebie uwielbiać i tylko Tobie samemu służyć. * Ty pozwoliłeś, aby święty Paweł doświadczył życia na pustyni, by posiąść Ciebie samego. * Teraz jaśnieje on na naszej drodze jako przewodnik i mistrz ewangelicznej doskonałości, * abyśmy i my mogli odnieść w naszym śmiertelnym ciele paschalne zwycięstwo Twojego Syna.
Wdzięczni za te dary Twojej dobroci, * zjednoczeni z Aniołami i Świętymi, * śpiewamy nieustannie hymn Twojej chwały...


Ps 111, 4-5

Sprawił, że trwa pamięć Jego cudów, * Pan jest miłosierny i łaskawy. * Dał pokarm bogobojnym, * pamiętać będzie wiecznie o swoim przymierzu.


 

Panie, nasz Boże, Ty zechciałeś pokrzepić świętego Pawła doczesnym pokarmem i doprowadzić do siebie,  pokornie Cię błagamy, abyśmy posileni świętymi Darami * mogli osiągnąć udział w Twojej wiekuistej chwale. Przez Chrystusa, Pana naszego.

Літургійні Читання - 15 січня 2020

Римо-католицький календар

Середа І звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1Сам 3, 1-10. 19-20
Читання з Першої Книги Самуїла
Тими днями хлопчина Самуїл служив Господу під доглядом Елі. Слово Господнє було рідким того часу, видіння не були часто. Одного дня Елі поклався спати на звичайному місці – очі його слабшали, й він не міг уже бачити виразно, – а світильник Божий не був ще згашений, і Самуїл лежав у Господнім храмі там, де стояв ковчег Божий. Аж ось Господь озвавсь: «Самуїле! Самуїле!» Цей відповів: «Ось я!» І побіг до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Той каже: «Ні, не кликав. Лягай спати!» І він пішов спати. Господь же озвавсь знову: «Самуїле! Самуїле!» Схопився Самуїл, пішов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» «Не кликав я тебе, мій сину», – відповів Елі, – «лягай собі спати!» Самуїл не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об’являлося. Знову Господь озвавсь до Самуїла, втретє; і схопивсь він, прийшов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину, тож і каже до Самуїла: «Йди-но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: “Говори, Господи, слуга Твій слухає”». І Самуїл пішов і ліг на своєму місці. Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: «Самуїле! Самуїле!» Самуїл озвався: «Говори! Слуга Твій слухає!» Самуїл виріс, і Господь був із ним, і він не дав ані одному Його слову впасти на землю. Ввесь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, взнав, що Самуїл був наставлений Господнім пророком.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 40 (39), 2 і 5. 7-8а. 8б-10 (П.: пор. 8а і 9а)
Приходжу Божу виконати волю
З великим нетерпінням очікував я Господа, *
і Він до мене нахилився та почув моє благання.
Блаженний чоловік, для якого Господь є його надією, *
який не приєднався до гордих і тих, які схиляються до неправди.
Жертви і приношення Ти не схотів, *
але Ти відкрив мені вуха.
Всепалення і жертви за гріх Ти не забажав. *
Тоді я сказав: «Ось я приходжу».
У сувої книги *
написано про мене:
«Боже мій, я бажаю виконати Твою волю *
і Твій закон у глибині мого серця».
Я благовістив правду на великому зібранні, *
адже своїм устам не забороню.
Господи, Тобі відомо, – *
Твою правду я не заховав у своєму серці.
Спів перед Євангелієм
Йн 10, 27
Алілуя, алілуя, алілуя
Вівці слухаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 1, 29-39
† Читання святого Євангелія від Марка
Того часу, залишивши синагогу, Ісус з Яковом та Йоаном прийшов до дому Симона й Андрія. А Симонова теща лежала в гарячці; тож Йому негайно сказали про неї. Він підійшов і, взявши за руку, підвів її – і гарячка залишила її, і вона почала прислуговувати їм. А як звечоріло, коли вже зайшло сонце, поприносили до Нього всіх хворих і біснуватих. І все місто зібралося перед дверима. Тож Він оздоровив багатьох хворих на різні недуги, і вигнав численних бісів, але бісам не давав говорити, бо знали Його. А вставши вранці, ще вдосвіта, Він вийшов і попрямував у пустинне місце й там молився. І поспішили за Ним Симон і ті, хто з ним, і знайшли Його та й кажуть Йому: «Всі Тебе шукають!» А Він відповів їм: «Ходімо в інші місця, до сусідніх сіл та міст, щоб і там проповідувати, адже на те Я і прийшов». І Він пішов, проповідуючи в їхніх синагогах по всій Галілеї та виганяючи бісів.
Слово Господнє

Літургійні Читання - 14 січня 2020

Римо-католицький календар

Вівторок І звичайного тижня
Перше читання
1Сам 1, 9-20
Читання з Першої Книги Самуїла
Тими днями, після того як вони поїли і попили в Шіло, Анна підвелась і стала перед Господом; Елі ж священик сидів саме на ослоні біля дверей Господньої святині. В своїй журбі вона молилась до Господа й плакала гірко. І обріклась таким обітом: «Господи Сил, коли ти зглянешся над горем рабині твоєї та й згадаєш мене й не забудеш рабині твоєї, й даси рабині твоїй хлоп’ятко, я віддам його Господу на ввесь його вік, і бритва не доторкнеться його голови». І от як вона довго перед Господом молилась, Елі стежив увесь час за її устами. Анна говорила тихцем, тільки ворушилися губи в неї, а голосу її не було чути; тож Елі думав, що вона п’яна. І сказав до неї: «Докіль ти будеш п’яною? Піди та витверезися!» А Анна відповіла, кажучи: «О ні, мій пане! Я – бідна жінка в смутку: ані вина, ані наливки я не пила; я мою душу виливаю перед Господом. Не вважай твою рабиню за якусь негодящу, бо то з надміру журби та горя я досі промовляла». Тоді Елі відповів їй: «Іди в мирі, й нехай Бог Ізраїля дасть тобі те, про що Його благала». Вона ж сказала: «Дозволь своїй рабині знайти ласку в твоїх очах!» І пішла собі жінка й їла, й лице в неї не було таке, як перше. Встали вони раненько і, поклонившись перед Господом, пустилися в дорогу й прибули додому в Раму. Елкана спізнав Анну, свою жінку, й Господь згадав про неї, і Анна, зачавши, у свій час породила сина й назвала його ім’ям Самуїл, бо, мовляла, – я його випросила в Господа.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
1Сам 2, 1. 4-5. 6-7. 8абвг (П.: пор. 1а)
Всім своїм серцем в Господі радію
Возрадувалося у Господі моє серце, *
піднявся ріг мій у Богові моєму;
Відкрилися мої уста супроти ворогів моїх широко, *
бо я возрадувався у Твоєму спасінні.
Поламаний лук сильних, *
а слабосилі підперезалися міццю.
Ситі за хліб йдуть у найми, а голодні кидають працювати. *
Неплідна семеро родить, натомість в’яне багата синами.
Господь умертвляє і оживляє, *
Він зводить до шеолу і наверх виводить.
Господь чинить убогим і багатим, *
принижує і підносить угору.
Він піднімає нужденного з пороху вгору, *
підносить бідного з гною,
Аби його посадити зі знаттю *
і трон слави дати у власність.
Спів перед Євангелієм
1 Сол 2, 13
Алілуя, алілуя, алілуя
Прийміть Слово Боже, не як людське слово,
а як істинно Боже Слово.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 1, 21б-28
† Читання святого Євангелія від Марка
В місті Капернаум, в суботу, увійшовши в синагогу, Ісус почав навчати. І дивувалися з Його вчення, тому що Він навчав їх як Той, хто має владу, а не як книжники. І якраз був у їхній синагозі один чоловік, одержимий нечистим духом, і він закричав, запитуючи: «Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов вигубити нас? Знаю, хто Ти є – Святий Божий!» А Ісус погрозив йому, промовивши: «Замовкни і вийди з нього!» Тоді затряс ним нечистий дух і, закричавши гучним голосом, вийшов з нього. І жахнулися всі, так що запитували одне одного, говорячи: «Що це? Нове вчення з владою! Навіть нечистим духам наказує, і вони слухають Його!» І враз розійшлася чутка про Нього всюди, по всій Галілейській околиці.
Слово Господнє